Інтерв'ю

Коли релігія і політика змішуються, обидві кульгають

Турецький богослов Фетхулах Ґюлен, котрий зберігав останнім часом мовчання на тлі дій уряду щодо перешкоджання недавньому корупційному скандалу, закликав Туреччину розробити якісно нову конституцію для збереження демократії.

В авторській колонці, опублікованій у Financial Times у понеділок, Ґюлен сказав, що є вроджена довіра, яка ретельно вибудовується Туреччиною протягом останнього десятиліття, до демократичного й підзвітного уряду, який поважає верховенство закону. Донедавна, додав він, Туреччина здавалася прикладом успішної країни, в якій при владі перебував демократичний уряд під керівництвом мусульманських лідерів, котрі дотримуються (приписів релігії).

«Але тепер вже немає», продовжив він, заявивши, що невелика група у виконавчій владі уряду, «вимагає викупу за розвиток усієї країни». Він висловив твердження, що підтримку з боку широкого сеґмента турецької громадськості в цей час втрачено, поряд з перспективою вступу до Європейського союзу.

Він зазначив, що кілька останніх дій турецького уряду викликали серйозну критику з боку ЄС та інших західних країн — серед них, закон, який дає повноваження міністру юстиції призначати й карати суддів і прокурорів; законопроект про обмеження інтернет-свобод; і проект закону, який дасть розвідувальному управлінню Туреччини такі ж необмежені повноваження, як і в диктаторських режимах.

«Прийняття кожної людини — незалежно від кольору шкіри чи віросповідання — як величне творіння Бога, демонструє повагу до свободи волі, даної Богом усьому людству»

Ґюлен вітав спробу правлячої партії, зроблену для припинення військового втручання у внутрішню політику, як «необхідну» після десятиліть переворотів і політичної немічності, додавши, що демократичні реформи, що ведуть до цієї мети, високо оцінені з боку ЄС і підтримуються більшістю турків, про що свідчить конституційний референдум 2010 року.

«Але домінування в політиці, яке колись було у військових, сьогодні, мабуть, замінюється гегемонією виконавчої влади. На досягнення останнього десятиліття було кинуто темну тінь — результат таємного вішання ярликів на конкретні групи громадян Туреччини за їхні погляди, постійної перетасовки держслужбовців з політичних міркувань, і безпрецедентне підпорядкування ЗМІ, судової системи і громадянського суспільства уряду», — сказав Ґюлен. Він зазначив, що єдиним шляхом відновлення довіри вдома й повернення поваги за кордоном для турецького уряду є оновлення своєї прихильності універсальним правам людини, верховенству закону й підзвітності влади.

Така прихильність, за його словами, має включати в себе нову, демократичну конституцію, складену цивільними особами. Він висловив арґументовану позицію, що демократія не суперечить ісламським принципам управління і що етичні цілі ісламу, такі як захист життя і свобода віросповідання, значною мірою здійснюються в умовах такої демократії, де громадяни беруть участь в управлінні державою.

Ґюлен сказав, що люди також мають прийняти певні цінності, які формують підвалини успішної нації. Однією з таких цінностей, за його словами, є повага до всілякої різноманітності — релігійної, культурної, соціальної та політичної.

«Це не на шкоду нашим переконанням. Навпаки, прийняття кожної людини — незалежно від кольору шкіри чи віросповідання — як величне творіння Бога, демонструє повагу до свободи волі, даної Богом усьому людству», — сказав Ґюлен.

Ґюлен заявив, що свобода думки і слова є незамінними складовими демократії і його розчаровують низькі показники Туреччини в рейтинґах за критерієм гласності та свободи ЗМІ. Він сказав, що зрілі люди вітають критику, яка, за її правильності, допомагає їм розвиватися. «Але маємо швидше критикувати хибні ідеї та дії, а не окремих осіб, щоб уникнути виникнення зайвої напруженості».

«Коли релігія й політика змішуються, обидві кульгають — і передовсім релігія»

Ґюлен заявив, що редукціоністський погляд прагнення до політичної влади в ім’я релігії суперечить духу ісламу і, коли релігія й політика змішуються, обидві кульгають — і передовсім релігія. За словами вченого, кожен сеґмент турецького суспільства має право бути представленим в уряді, але держава тривалий час дискримінувала турецьких громадян і державних службовців на підставі їхніх поглядів. Демократична участь, за його словами, спонукатиме людей розкривати особисті переконання, не боячись переслідувань. За твердженням Ґюлена, з 1970 року учасники руху «ХІЗМЕТ» — вихідці з усіх верств суспільства — працювали, щоб забезпечити однакові можливості для всіх, через освітні установи, благодійні організації та інші проекти громадянського суспільства, і їхня первинна мотивація природна, оскільки вони прагнуть знайти щастя в щасті інших.

«Учасники руху «ХІЗМЕТ» — і я вважаю себе одним з них — не політичні гравці й не мають жодного інтересу до привілеїв влади», — запевнив Ґюлен, сказавши, що це видно з їхньої особистої й фінансової прихильності до надання гуманітарної допомоги, освіти і діалогу, а також їхньої навмисної відсутності на політичних посадах.

Не закликаючи громадян голосувати, Ґюлен сказав, що він ніколи не підтримував і не виступав проти певної політичної партії або кандидата, і утримуватиметься від цього в майбутньому. Він додав, що довіряє мудрості турецького народу і вважає, що люди збережуть демократію і триматимуть інтереси нації вище від партійних політичних міркувань.

«Я провів останні 15 років у духовному усамотненні і, незалежно від того, що відбувається в Туреччині, я маю намір далі це робити. Я молюся, щоб Туреччина побачила свої нинішні проблеми як можливість для просування демократії, свободи й верховенства закону. І я вважаю. що, оновлюючи нашу відданість базовим демократичним принципам, ми зможемо заново знайти довіру і стабільність, і відродити приклад Туреччини, який став джерелом натхнення для регіону і всього світу», — підсумував Ґюлен.

Related Posts