Інтерв'ю

Хто такий Фетхулах Ґюлен і чому до нього дослухаються в Туреччині

Фетхулах Ґюлен вважається в Туреччині другою за впливом людиною після прем’єр-міністра. Він веде відокремлений спосіб життя в добровільному вигнанні в США.

Боротьба за владу між його прихильниками і партією прем’єрміністра Реджепа Тайіпа Ердогана досягла в останні тижні нечуваного ступеня запеклості.

З моменту прибуття в США наприкінці 1990-х років Ґюлен, якому сьогодні 74 роки, ні разу не давав інтерв’ю для радіо чи телебачення. Зазвичай він відповідає на поставлені йому письмово питання електронною поштою.

Однак нещодавно Фетхулах Ґюлен погодився дати ексклюзивне інтерв’ю Бі-бі-сі. Я вирушив на зустріч з ним разом з Гюне Йилдизом, співробітником Турецької служби Бі-бі-сі.

У бесіді зі мною Ґюлен відкинув твердження, що він використовує свій вплив для викриття корупції в керівництві ісламістської партії Ердогана, що спричинило звільнення ряду високопоставлених співробітників поліції і арешти кількох впливових політичних постатей з оточення прем’єр-міністра.

Фізична слабкість

Ґюлен нездужає від декількох хронічних захворювань, а в цей час оговтується від бронхіту. Він фізично слабкий і, як сказав один з його наближених, інтерв’ю в Бі-бі-сі було під питанням до останнього моменту.

Сам Ґюлен не надто прагнув до зустрічі і його вмовили дати нам інтерв’ю члени його оточення. Незважаючи на все це, під час самого інтерв’ю Ґюлен проявив дивовижну ухильність. Це було подвійно
несподівано, враховуючи, що Фетхулах Ґюлен, як вважається, веде боротьбу не на життя, а на смерть зі своїм колишнім соратником прем’єр-міністром Ердоганом.

Очолюваний ним рух «ХІЗМЕТ» має чимало послідовників у Туреччині, зокрема у правоохоронних колах. Ердоган назвав їх недавно «державою в державі». Саме ці чини в поліції і прокуратурі стоять за недавнім корупційним скандалом у Туреччині.

Виїхавши в 1999 році до США на лікування, Ґюлен більше не повертався до Туреччини. У 2000 році проти нього в Туреччині було розпочато кримінальний процес, який був закритий у 2008 році за відсутністю складу злочину.

Наше інтерв’ю так і не прояснило його намірів щодо найближчого політичного майбутнього. Радники Ґюлена пояснили нам, що його метою в бесіді з нами було прояснити деякі неясності й виправити помилки.

Під час розмови Ґюлен часто виглядав втомленим і хворим. Іноді він слабо посміхався, але найчастіше після відповіді він прикривав очі і на його обличчі був вираз не спокою, а болю. У своїх відповідях він часто висловлювався барвисто, говорив про себе у множині і віддавав перевагу дієсловам у пасивному, а не дійсному стані.

Фетхулах Ґюлен, за словами колишнього американського посла в Туреччині Джеймса Джеффрі, є духовним очільникомю руху, що налічує мільйони прихильників в ісламському світі. Його вплив спирається на систему привілейованих шкіл, відкритих у 150 країнах.

Ґюлен не хоче сварки

Головне враження, яке залишають його слова, полягає в тому, що він прагне уникнути загострення відносин з прем’єр-міністром Ердоганом. Кажучи про роль руху «ХІЗМЕТ» у розслідуванні звинувачень у корупції, він заявив, що багато хто зі звільнених або переміщених чинів у поліції та прокуратурі не мали жодних зв’язків з рухом.

«Робилися спроби представити наш рух впливовішим, ніж він є насправді, й налякати людей цією неправдивою загрозою-міражем», — сказав Ґюлен.

У такому разі, чому так багато людей — журналісти, історики, дипломати — вважають неймовірним, щоб Ґюлен залишався осторонь від боротьби з нинішнім урядом Туреччини, що він не віддавав прямого наказу своїм прихильникам по висуненню звинувачень у корупції в рядах Партії справедливості й розвитку, особливо після того як Ердоган розпорядився про закриття шкіл руху «ХІЗМЕТ» у Туреччині?

«Ці судді і прокурори просто не можуть отримувати накази від мене. У мене немає з ними жодних стосунків. Я не знайомий навіть з однією десятою відсотка цих людей», — відповів Ґюлен.

Однак у його відповіді прозвучав і сарказм: «Співробітники поліції та прокуратури провели розслідування й порушили справи, як того вимагають їхні звичайні обов’язки. Напевно, їх не попередили про те, що корупція і хабарництво перестали бути злочинами в Туреччині».

«Нас намагаються зобразити у вигляді проізраїльського руху, в тому сенсі, що ми ставимося до Ізраїлю краще, ніж до власного народу. Але ми просто сприймаємо ізраїльтян як один з народів світу»

Курдське питання

Однак немає явних ознак протистояння між ним і Ердоганом з питання про ставлення до мирних переговорів з курдськими сепаратистами на чолі з їхнім лідером Абдуллою Оджаланом, що перебуває в ув’язненні?

За словами Ґюлена, Оджалан стурбований роботою руху «ХІЗМЕТ» у турецькому Курдистані, де в останні роки відкрилося чимало шкіл, які фінансуються рухом.

«Вони не хотіли, щоб наша діяльність ускладнювала мобілізацію молодих людей у збройні загони сепаратистів у гірських районах. Вони проводять політику з підтримки напруженості у відносинах між курдами й турками», — вважає Ґюлен.

Ґюлен сказав, що екстремісти серед курдських сепаратистів вважають школи та інші проекти руху «ХІЗМЕТ» на курдських територіях шкідливим явищем.

Що він думає про погіршення відносин між Туреччиною та Ізраїлем в останні роки?

«Нас намагаються зобразити у вигляді проізраїльського руху, в тому сенсі, що ми ставимося до Ізраїлю краще, ніж до власного народу. Але ми просто сприймаємо ізраїльтян як один з народів світу», — відповів він.

За кого голосувати?

У якийсь момент я вирішив поставити Ґюлену гостре запитання — якби він повернувся до Туреччини для участі в місцевих і президентських виборах, на яких Ердоган, як очікується, виставить свою кандидатуру, за кого б він віддав свій голос?

«Якби я хотів щось сказати людям, я б сказав, що вони мають голосувати за тих, хто поважає демократію, верховенство права, за тих, у кого є гарні відносини з виборцями. Але спонукати людей голосувати за ту чи іншу партію означає неповагу до їхнього інтелекту. Всі й так знають, що відбувається».

Але найчастіше Фетхулах Ґюлен відповідав на мої запитання стандартною фразою: «Я поки що не прийняв рішення висловитися з цього питання».

По завершенні інтерв’ю я запитав його наближених, навіщо Ґюлен взагалі погодився на це інтерв’ю? «Для того, щоб внести ясність», — відповідали вони.

Однак ясність у цьому випадку явно не рівнозначна відвертості.

Related Posts